Участь у мітингу-реквіємі

Для 4 тисяч євреїв Засульський яр став місцем останнього спочинку. Всі вони загинули від рук нацистів 16 жовтня 1941 року лише через свою національність. Відтоді минуло 75 років, та не минув біль і розпач передовсім в Анатолія Яковича Кишканя – єдиного живого очевидця Засульського Голокосту. Йому було лише три місяці, коли сталася трагедія і його поранена мати Сара Зільман зуміла вибратися з урвища і дістатися аж до Хоролу – таким чином врятувалася сама з немовлям. Ніхто з родини більше не вижив. Молода жінка після отриманого поранення довго хворіла, тож малолітній син певний час виховувався у дитячому будинку. Розповідаючи про своє життя, роботу, виховання двох синів, Анатолій Якович не оминає увагою його найтрагічнішу сторінку, щороку 16 жовтня приходить на місце трагедії, аби пом’янути й застерегти майбутні покоління.

Саме в цей день, почули цю історію і десятикласники нашої гімназії, які прийшли до пам’ятника, що ще у 2001 році був встановлений над урвищем у Засуллі у формі  величної Менори – єврейського семисвічника а, поряд – плити, на яких викарбувані прізвища загиблих.

Ніколи не забудуться жахіття нацистського режиму, допоки житиме в пам’яті нащадків жорстока правда.